Водні ресурси Донбасу історично відігравали важливу роль у забезпеченні промислового розвитку регіону. Інтенсивна господарська діяльність, зокрема вугільна промисловість і металургія, сформували значний антропогенний тиск на водні системи. Сучасна криза, пов’язана з воєнними діями, значно погіршила стан водного середовища, що створює загрози як для екосистем, так і для населення.
Основними джерелами водопостачання регіону є річки Сіверський Донець, Кальміус та їх притоки, а також штучні водосховища і канали. В умовах кризи спостерігаються такі негативні тенденції:
зниження рівня води через пошкодження гідротехнічної інфраструктури;
погіршення якості води через потрапляння шахтних вод;
забруднення важкими металами та хімічними речовинами;
порушення централізованого водопостачання.
Проблему шахтних вод на Донбасі в умовах війни варто розглядати як одну з найнебезпечніших складових екологічної кризи, оскільки вона має довготривалий і часто незворотний характер. В умовах воєнних дій на Донбасі значна кількість шахт зупинена або покинута, пошкоджена внаслідок обстрілів, позбавлена електропостачання для відкачування води. Це призводить до їх неконтрольованого затоплення.
Внаслідок забруднення шахтними водами спостерігаються деградація прісноводних екосистем, засолення ґрунтів, зниження біорізноманіття, непридатність води для питного використання, довготривале накопичення токсичних речовин у природному середовищі. Ці процеси можуть тривати десятиліттями навіть після завершення воєнних дій.
У сучасних умовах Донбас перебуває у стані глибокої екологічної кризи, що суттєво ускладнює реалізацію державної політики у сфері охорони водних ресурсів.
Забруднення шахтними водами на Донбасі в умовах війни є системною екологічною загрозою, яка має трансрегіональний характер. Неконтрольоване затоплення шахт створює довготривалі ризики для водних ресурсів, здоров’я населення та екологічної безпеки держави. Вирішення цієї проблеми потребує комплексного підходу, державного контролю та міжнародної підтримки.